Чому може запалитися лімфовузол після видалення зуба і що з цим робити
Збільшення лімфовузла сигналізує про перебіг запального процесу в організмі. Зазвичай під час запалення лімфовузла, він збільшуються в розмірах і з’являється деяка болючість. Набухання лімфатичних вузлів шиї, голови та нижньої щелепи пов’язане з розвитком запалення лімфовузла в ділянці видаленого зуба. У цій статті ви дізнаєтеся, як уникнути ускладнень і як допомогти організму швидше впоратися з інфекцією.
Лімфовузли, і де вони розташовані
Лімфовузли – це ланки дуже важливої мережі, яка забезпечує здоров’я людського організму. Лімфатична система відіграє найважливішу роль у захисті імунітету. За своєю формою лімфовузли нагадують боб або горошину.
Почнемо з лімфатичної системи. Вона представлена сукупністю судин різного діаметру, що пронизують наше тіло. Лімфатична система тісно пов’язана з кровоносною (це відіграє важливу роль у розвитку ускладнень). Лімфа – рідина, яка тече лімфатичними судинами, – транспортує тканинну рідину та білкові молекули. Там у великій кількості містяться лімфоцити і гранулоцити – клітини, які найперші виходять на боротьбу з патогенами. Вони виробляються в лімфовузлах; коли в організмі протікає запальний процес, лімфатичні вузли працюють інтенсивніше, збільшуючись у розмірах.
Але як же це пов’язано з видаленням зуба?
Велика частина лімфатичних вузлів сконцентрована в ділянці голови та шиї. Дивно, але факт: запалення в лімфатичній системі в 60% випадків виникає через стоматологічні патології. Процес видалення зуба – вельми травматичний захід. До того ж у порожнині рота мешкає велика кількість умовно-патогенних бактерій.
Отже, бактерії, потрапляючи в рану, утворену після видалення зуба, можуть спричинити інфекційний процес. Найшвидше на нього зреагують прилеглі лімфовузли щелепи, шиї та голови, активно продукуючи клітини імунної системи. Тому пацієнт може намацати у себе збільшені лімфовузли, які в низці випадків можуть бути болючими.
Чому проблема виникає після видалення зубів?
Після видалення зуба в 99% випадків набухає лімфовузол. Стоматологи виділяють дві основні причини:
1. Це захисна реакція на втручання, і вона є нормою. Як правило, після видалення зуба збільшуються лімфовузли на шиї або під щелепою;
2. Видалення зуба проводилося на тлі вже наявного гнійно-запального процесу. У деяких випадках видалення зуба є необхідним кроком у вирішенні запущених стоматологічних запальних захворювань порожнини рота, до яких належать:
- свищ;
- періодонтит;
- флюс;
- гранульома;
- кіста.
У такому разі запальний процес може закінчитися низкою ускладнень, тому рекомендується боротися з інфекцією за допомогою протимікробних лікарських засобів, полоскання фурациліном або хлоргексидином, марганцівкою або розчином солі, а також прикладання примочок.
Увага: Під час видалення зубів мудрості, або вісімок, збільшуються лімфовузли шиї. Процедура досить травматична і зачіпає велику кількість тканин, тому в 90% випадків відбувається збільшення лімфовузла. Це також може супроводжуватися підвищенням температури, болючістю, неможливістю широко відкрити рот і загальним нездужанням.
Причини розвитку лімфаденіту
Отже, ми вже з’ясували, що під час видалення зубів, особливо зубів мудрості, запалюються лімфовузли. Цей процес отримав назву лімфаденіт. Розвитку лімфаденіту в ділянці голови та шиї сприяють:
- тонзиліт (запалення мигдалин);
- ларингіт (запалення гортані);
- стоматит (ураження слизової порожнини рота);
- гінгівіт (запалення ясен).
Як бути, якщо запалення лімфовузла під щелепою?
У разі запалення лімовузла під щелепою виникають такі симптоми:
- значне збільшення в розмірах запаленого лімфовузла;
- при натисканні відчувається щільний рухливий горбок;
- сильний біль ясен і запаленого лімфовузла, який може поширюватися на голову і шию;
- обмеженість рухів щелепи;
- утрудненість під час жування і ковтання;
- загальна слабкість, нездужання;
- порушення сну;
- озноб, підвищення температури тіла аж до 40 ◦С.
У таких випадках лікарем ідентифікується ступінь запалення лімфовузла і призначається відповідне лікування.
Стоматологи ідентифікують вогнище патології шляхом пальпації (промацування подушечками пальців) збільшеного лімфатичного вузла, який добре виявляється. У низці випадків під час натискання навіть виникають больові відчуття. Цікаво те, що шкіра спочатку набуває червонуватого відтінку через посилений кровотік у ділянці запалення, а далі змінюється на синюшний.
Велику роль в активізації лімфатичних вузлів під підборіддям і в ділянці нижньої щелепи відіграють імунні можливості організму. Лімфатична тканина, як головна частина імунної системи, забезпечує захист організму від патогенних факторів навколишнього середовища. Однак є деякі захворювання, за яких страждає сама імунна система. Вони носять назви аутоімунні.
До таких хвороб належать, наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит і сироваткова хвороба. За цих патологій захисна функція організму різко знижена і, якщо, наприклад, дитина страждає на цю серйозну недугу, лімфатичні вузли під нижньою щелепою можуть збільшуватися навіть під час прорізування молочних зубів.
Які можуть виникнути ускладнення?
Ускладненнями запаленого лімфовузла можуть бути:
- ангіна;
- ларингіт або фарингіт;
- отит.
Вони виникають, коли патогенна мікрофлора поширюється на інші прилеглі області. Тут уже не обійтися без курсу антибіотикотерапії. Щоб не боротися надалі з ускладненнями, необхідно вчасно діагностувати і правильно лікувати запалення лімфовузла.
Лікування запалення лімфовузла
До діагностичних заходів, які спрямовані на усунення проблеми, відносять:
- стоматологічне лікування;
- медикаментозну терапію;
- особливий режим.
1. Стоматологічне лікування передбачає позбавлення від причин, які змушують лімфовузли збільшуватися. Лікар може запропонувати провести:
- професійну чистку зубів;
- лікування абопломбування кореневих каналів;
- санацію гнійників;
- чистку лунки;
- резекцію зіпсованих частин зубів;
- заміну пломб і коронок.
2. Медикаментозна терапія полягає в призначенні стоматологом лікарських засобів у разі виявлення запалення лімфовузла. Як правило, це:
- антибіотики для усунення патогенних бактерій;
- імуностимулятори та полівітамінні препарати (для прискорення відновлення організму);
- домашні процедури у вигляді примочок і полоскань.
У разі підвищення температури призначають жарознижувальні лікарські засоби, а в разі сильного болю, який часто супроводжує стоматологічні оперативні втручання, призначають анальгетики. Таким чином, проводять етіотропну (протимікробні лікарські засоби) і симптоматичну (для ослаблення симптомів) терапії.
3. Для прискорення купірування запалення, пацієнту слід дотримуватися особливого режиму. Сюди належать:
- скорочення фізичних навантажень;
- у разі тяжкого лімфаденіту рекомендується навіть постільний режим;
- необхідність випивати до 3 л теплої рідини (добре допомагають трав’яні чаї, морси та проста вода – вони допомагають позбутися інтоксикації, спричиненої запаленням, якнайшвидше);
- полоскання (можна полоскати рот відваром ромашки або календули);
- сольові примочки (готується концентрований розчин солі, змочується в ньому великий шматочок вати або ватного диска, і він закладається за щоку, де було проведено стоматологічне втручання. Гіпертонічний розчин сприятиме поглинанню ваткою продуктів обміну при запаленні лімфовузла).
Пацієнтам доведеться ґрунтовно підкоригувати чищення зубів. У разі запалення в порожнині рота і, як наслідок, у прилеглих лімфовузлах недостатньо буде використовувати тільки щітку і пасту. Рекомендується скористатися іригатором і зубною ниткою, і після проведення всіх цих процедур використовувати ополіскувач порожнини рота.
Основними принципами, які забезпечують ефективне лікування запалених лімфатичних вузлів, є:
- хороша своєчасна діагностика;
- постільний режим;
- залучення методів альтернативної медицини у вигляді примочок і полоскань;
- антибіотикотерапія;
- адекватна санація порожнини рота.
Які ліки призначають під час запалення лімфовузла?
Найчастіше в антибіотикотерапію збільшених лімфовузлів і запалення входять антибіотики пеніцилінового ряду, наприклад, Амоксиклав, Ампіцилін або Амоксицилін. У разі ж алергії на антибіотики пеніцилінової групи можуть призначатися антибіотики інших груп. Найефективнішими з них є макроліди та фторхінолони.
